Стилі Античних Меблів

Назва, вживана у віднесенні до меблевого виробництва часів панування Людовика Пилипа (1830-1848). Це є період романтизму, також з елементами готичних форм, відродження і барокко а перш за все рококо, пристосованих для потреб міщаньства і машинної продукції. Це є початок еклектизму, який охоплював всю 2 пол. XІX століття. Форми меблів спрощені, важкі в пропорціях, з великою кількістю профілів і орнаментів. Головним матеріалом є червоне дерево і палісандр а також місцеві гатунки з ясною барвистою тональністю, особливо плодова деревина, а також ясен і береза. Бронзи були заміненими статуями і інкрустаціями, серед яких до головних орнаментальних мотивів належать як і раніше листи аканта, урни, маски левів, розети, лебеді. Багато типів меблів було перейнято з XVІІІ століття і з емпіру, зокрема меблі для сидіння. У зв'язку з введенням до меблів пружин (1825), більшість сидінь була м'яко оббита і часто зовсім тапіцерована, оббита тканиною зі смугами, квітами з ужиттям вишивки і багатою пасмантерією. Як і раніше модні були зручні крісла типу бержери а також лежанки, найбільш поширені столи мають круглі або овальні поверхні підперті одинарною підпорою розгалуженою насподі в триногою. Форми були спрощені і важкі, хоч і використовували кривизну лінії, сприятливу комфорту. Поруч з екзотичними гатунками застосовують європейську деревину, обклеєну тонкою благородною фанерою. Появилася множина меблів зовсім тапіцерованицх, із стьобанням і бахромами, підтримуваних роликами для пересування. Більшу зручність забезпечили введені в 1828 оббиті пружини.

Різні тенденції в мистецтві XІX століття, які розвивалися від 30. років нав'язували до давніх стилів і епох, а зокрема до готики, відродження, барокко і рококо. Наслідувались часто вірні форми рококове, але не була це імітація цього стилю, оскільки напр. меблі чітко відрізнялися загальною формою, малюнком, пропорціями, деталями і орнаментами від своїх прообразів. Меблі оббивано барвистими тканинами, часто взорованими на орнаментах, а сидіння і опертя були м'яко оббиті і стьобані; у половині XІX століття тапіцерка була важливим елементом меблів а зокрема в стилі, який настав в той час у Франції (Другий Імперський стиль); у 1840-1860 роках розповсюдилася неоготика, а між 1860-1880 неовідродження, яке найбільш помпезну форму отримало в меблевому виробництві в Німеччині. В кінці століття наслідувались майже всі важливіші стилі, час від часу з'єднуючи їх в одному виробі.

Сецесія була бунтом проти наслідування минулих епох і шуканням нових форм. Виробила власну стилістику, для якої характерна перш за все хвиляста лінія, плоскі плями підмальовані гострим контуром, вертикалізм, асиметрія, стрункі лінії, пастельні кольори. Важливою заслугою був також зрив з багатою орнаментовкою а також зрив з ієрархією яка розмежовувала мистецтво на чисте і прикладне. До головних орнаментів належали рослинні мотиви (лілії, берізки, тростини), квіти (троянди, будяк, осот, ірис, хризантема, менуфари) різні фантастичні комахи (бабки, метелики), різні чудовиська (химери, дракони), тварини (змії, лебеді, павині). Повстало багато цінних і гарних меблів, що мають часто великі декоративні і конструкційні переваги, а малі для користування; більшість однак меблів з'єднує в собі в гармонійний спосіб функції і форму; часто в комплекті зі всією внутрішністю; плоскісті меблів пожвавлені були неодноразово інкрустаціями, оббивками, стикуванням різних гатунків деревини або поліхромним живописом.

Стиль в меблевому виробництві і внутрішньому дизайні, який найсильніше проявився в 2. четверті XІX століття, головним чином в Австрії і Німеччині. У меблевому виробництві, це є відхід від модного в той час емпірею через протиставлення його декоративній і монументальної тенденції. Меблі були простими з добротною конструкцією, позбавлені звично оббивок і бронз а також різьблених і золочених елементів, натомість відбулося повернення до скромних інкрустацій або малювання чорних орнаментів. Меблям надано розміри, пристосовані до невеликих приміщень, сягаючи часто до англійських узорів з XVІІІ століття, напр. Шератона, як і раніше модне є червоне дерево, палісандр, ясен, горіх, береза, клен, тополя, а також різні гатунки плодових дерев. Меблі фанерувалися і покривалися політурою, інтимні, без репрезентаційної розкоші, експонується натуральний малюнок слоїв деревини, повстало багато дрібних меблевих форм, як напр. малий столик, жардинієрки, етажерки. Улюбленим мебелем став круглий або овальний стіл, часто підтримуваний на лірах а також оснащений круглими крилами. Інші популярні типи меблів це дивани, бібліотечні шафи, секретери, серванти, комоди. Меблі відзначаються простими ясними архітектонічними поділами і гармонійним об'єднуванням вертикальних ліній, горизонтальних і кривих і дискретною декорацією, яка зазвичай є скромною інкрустацією. Ті переваги складають вартість завдяки якій меблі тішаться великим успіхом до цього дня. У меблях тапіцерованих вживалися головним чином тканин в пастельних кольорах, однорідні або в пояси або дрібні квітки. У загальному ужитті були чохли і пружини, які в тому часі увійшли до вжитку.